Статті

Дякую організаторам Ольга Швец🌞👍📖 Уже вдруге, з великим задоволенням, приймаю участь у Всеукраїнському фестивалі поезії 《Ан Т-Р-Акт》.

Герої не вмирають: вірші про Майдан від острозьких поетів

https://ostrog.rayon.in.ua/news/127328-geroyi-ne-vmiraiut-virshi-pro-maidan-vid-ostrozkih-poetiv?fbclid=IwAR2V2qIgk4RVHibiAQOZXb0vl_vN7A6g6-v8VmWMzYcyHz64qVvYnENhCIw

(уривок з статті)

Події на Майдані взимку 2013–2014 року залишили неабиякий слід в історії, душах людей і творчості.

Багато українців не були остронь тих вікопомних подій. Одні зводили барикади, інші приносили їм чай, ще хтось підтримував на майданах у містах і містечках, передавав кошти чи медикаменти. Думки, враження, хвилювання назавжди закарбовані в художньому слові.

Іванна Тимощук

зимовий дощ
стікає по вікнах
січень мовчить
і снігу немає
і хто ще з минулого
хтось є минулим
а хтось сьогодення
в кишенях ховає
ховає душа
під зонтиком сльози
рахує по краплі
ці дні і ці ночі
а хтось засинає
а хтось відпускає
і плаче подушка
єдина подружка
і донька ридає
бо тата не має
а хтось ще чекає
так довго чекає
і сивіють коси
у матері мовчки
дощі це не роси
і коси біліють
і дні вже сивіють
і вітри вже виють
а сина не має
а тата не має
а є тільки Бог
та й того забувають

***
так буває що ангели хочуть
зняти крила із своїх плечей
бо втомились молитися марно
і нести увесь світ за людей
так буває що люди як боги
одягають на себе святість
і ведуть і несуть міліони
сигарети як душі палять
і не молять а просять прямо
і у них виростають крила
та душа у них опустіла
наче річка суха зміліла
і отак помінялись наче
розуміння кому воно треба
але їм так далеко до неба
так далеко до синього неба

***

помолися за мене матусю

помолися бо гради летять

помолися за нас усіх ненько

побратими на смерть всі стоять

попроси в Бога миру і долі

для країни і наших дітей

і для бранців кремлівських волі

попроси хліб для тисяч сімей

попроси і вже завтра матусю

хтось почує молитву твою

я сьогодні за вас усіх б’юся

пам’ятайте мене у бою

помолися за мене матусю

помолися до Бога прошу.

Надзвичайно цікавий і пізнавальний журнал 《Дитячий садок》, часопис для педагогів-дошкільників🌞👍В цьому номері є дитяча поезія, яку написала для свого сина. Дуже приємно, що вона буде слугувати для багатьох діток і щиро дякую людям, які видають подібні видання, бо діти- це Наше майбутнє！

Пофестивалили🌞👍02 червня 2018 року в м. Київ в Літпабі "Крапка кома" відбулася презентація Літературного альманаху "Ан Т-Р-Акт" за підсумками Всеукраїнського фестивалю поезії. Мега позитивні враження, нові та цікаві знайомства і головне Альманах 《Ан Т-Р-Акт》у руках📖✍Дякую, Всім організаторам за теплий прийом і антрактівську атмосферу.

У Рівному відбувся творчий вечір острозької поетеси

У Рівному відбувся творчий вечір Іванни Самчук, поетеси з Острожчини.

Зустріч із письменницею під назвою «Аромат щастя» відбулася 29 квітня. Увесь захід був сповнений ліризму й щирості. Іванна Самчук читала вірші та розповіла про свій творчий шлях і аромат щастя, який відкрила в поезії.

Більшість віршів, прочитаних молодою авторкою – про кохання. Надзвичайно вразила усіх присутніх аудіопоезія «Дощ», «Твої хвилі», «Я дихаю тобою». Однак не менший захват викликали в присутніх поезії - «Небесна сотня», «Ангели ходять по нашій землі босоніж», «Весна пасує весні», у яких знайшли відображення патріотизм та любов до рідної землі, малої батьківщини.

Приємним сюрпризом для авторки став виступ юних вихованців літературно-розвивальної студії «ЛітЕра» Рівненського міського Палацу дітей та молоді», які декламували вірші поетеси.
Особливої душевності та ліричності творчому вечору додало віртуозне виконання класичних композицій на скрипці – Анни Лавренюк та запальна гра на гітарі - Олеся Самчук.

Своєрідним підсумком літературного вечора був виступ Неоніли Дибяк, члена Національної спілки письменників України, яка висловила захоплення творчістю авторки, побажала продовжувати працювати на літературній ниві.

На завершення письменниця розповіла про свої творчі плани, участь у різноманітних літературних проектах, бажання реалізувати творчий потенціал у новій збірці.

Довідка: Самчук Іванна – поетеса, письменниця, за освітою управлінець, народилася в мальовничому селі Точевиках Острозького району. Розпочала свій творчий шлях з Всенародного літературного об’єднання «Поетарх», що діє при Палаці дітей та молоді м. Рівне. Впродовж 2008-2018 років друкувалася в різних виданнях: «Провінційка», «Вільне Слово», «Рівне ракурс» м. Рівного, «Життя» м. Львова, альманахах: «Наше коло» (м. Рівне), «Ліра», «Літіум» (м. Хмельницький), журналах «Мистецькі грані», «Дніпро» (м. Київ), публікація творів конкурсу «Подорож до себе», «Чатує в століттях Чернеча гора», книзі «Революція гідності. Війна», білоруському журнал «Младосць», дитячому журналі «Диво деревце».2008 року відбулася презентація першої літературної збірки «Дзеркало душі».

http://ostrog.rayon.in.ua/news/67865-u-rivnomu-vidbuvsia-tvorchii-vechir-ostrozkoyi-poetesi

Аромат щастя» - творчий вечір Іванни Самчук

Вчора у бібліотеці відбувся творчий вечір Іванни Самчук «Аромат щастя. Самчук Іванна - поетеса, письменниця, за освітою управлінець, народилася в мальовничому селі Точевиках Острозького району.

Розпочала свій творчий шлях з Всенародного літературного об’єднання «Поетарх», що діє при Палаці дітей та молоді м. Рівне. Протягом 2008-2018 років друкувалася в різних виданнях : «Провінційка», «Вільне Слово», «Рівне ракурс» м. Рівного, «Життя» м. Львова, альманахах: «Наше коло» м. Рівне, «Ліра», "Літіум" м. Хмельницький, журналах: "Мистецькі грані", "Дніпро" м. Київ публікація творів конкурсу "Подорож до себе", «Чатує в століттях Чернеча гора», книзі "Революція гідності. Війна", білоруському журнал "Младосць", дитячому журналі «Диво деревце». У 2008 році відбулася презентація першої літературної збірки «Дзеркало душі».
Під час заходу авторка поділилася ліричним настроєм, розповіла про свій творчий шлях і аромат щастя, який відкрила в поезії.
Більшість віршів, які декламувалися, були присвячені світлому почуттю-коханню, адже без нього, мабуть не було б такої ніжності у словах, такого багатства в серці. Надзвичайно вразила усіх присутніх аудіопоезія «Дощ», «Твої хвилі», «Я дихаю тобою».
Болить серце у поетеси за наш край, його людей, за Україну, тому гірке сьогодення віднайшло відображення у віршах - «Небесна сотня», «Ангели ходять по нашій землі босоніж», «Весна пасує весні».
Приємним сюрпризом для авторки став виступ юних вихованців літературно-розвивальної студії «ЛітЕра» Рівненського міського Палацу дітей та молоді», які декламували вірші поетеси.
Особливої душевності та ліричності творчому вечору додало віртуозне виконання класичних композицій на скрипці – Анни Лавренюк та запальна гра на гітарі - Самчук Олеся.
Своєрідним підсумком літературного вечора був виступ Неоніли Дибяк члена Національної спілки письменників України, яка висловила захоплення творчістю авторки, побажала продовжувати працювати на літературній ниві.
На завершення письменниця розповіла про свої творчі плани, участь у різноманітних літературних проектах, бажання реалізувати творчий потенціал у новій збірці.

Зоя Романуха http://libr.rv.ua/ua/news/1918/

Поетичний аромат щастя

Іванна Самчук - за освітою управлінець, закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом (магістр управління персоналом та економіки праці). Народилася на Рівненщині, у мальовничому селі Точевики, Острозького району.Днями у Світлиці Рівненської обласної бібліотеки відбувся творчий вечір поетеси й письменниці Іванни САМЧУК (ТИМОЩУК) "Аромат щастя". Іванна є невісткою Петра Поліщука, чоловіка покійної незрячої поетеси Вікторії Самчук, яка у свій час і допомогла розвинутися її таланту!

"Я дихаю", "Кохання", "Дощ" - самі назви віршів Іванни свідчать про її небиякий талант та про гармонійний характер! Імпонує аудіопоезія Іванни Самчук на фоні зворушливої і ніжної музики. Звукорежисер аудіопоезії - Наталія Павелко.
Як і багато "поетичних зірок", які реалізували себе й видали свої книги - Іванна Самчук розпочинала свій мистецький шлях у Всенародному літературному об'єднанні "Поетарх", котрий діє при Палаці дітей та молоді. За останні 10 років друкувалася у рівненській періодиці: "Рівне-Ракурс", "Провінційка", "Вільне слово", у львівському виданні "Життя", у дитячому журналі "Диво-деревце", у альманахах "Ліра", "Наше коло", "Літіум", і навіть у білоруському журналі "Младосць". Власне, саме 10 років тому - у 2008 році відбулася презентація першої літературної збірки Іванни "Дзеркало душі".
- На сьогодні Іванна є мамою, і разом з коханим чоловіком Олександром виховують одного спільного синочка Богдана, а ще вони піклуються про прийомного сина Олеся, - ділиться бібліотекар методичного відділу Рівненської обласної бібліотеки Зоя РОМАНУХА, яка й була однією з організаторів заходу.
Власне, і на творчий вечір Іванни Самчук прийшли журналісти, читачі та працівники Рівненської обласної бібліотеки, а ще відносно багато молодих мам із життєрадісними дітками. Серед відомих особистостей Рівного, котрі відвідали захід, - були письменник Віктор Шупер, блогер, письменниця та поетеса Віра Мельникова, психоаналітик Олександр Турченюк із дружиною, а також молода талановита поетеса Оксана Нікітюк, котра також є вихованкою Всенародного рівненського літературного об'єднання "Поетарх".

- Слід відзначити, що у Іванни не лише талант, а ще й яскрава харизма, - додає Віра МЕЛЬНИКОВА.

Автор: Олесь ПОЛІЩУК

http://ogo.ua/articles/view/2018-04-30/93184.html

Іванна Самчук: "Найбільше щастя — любити"

"Щастя починається з себе самого. Його потрібно вміти відкривати для себе, для людей, для Світу", — розповідає Іванна Самчук — героїня Щастя на НародUA.

Іванна Самчук народилася в одному з мальовничих сіл Рівненщини, Острозького району, Точевиках. На даний момент живе і працює в місті Рівному. Поетеса, мрійниця, закохана в світ. Малює думками, фарбами зі слів, любить спілкуватись і подорожувати.

Що таке щастя?

Щастя у кожному з нас. Я вважаю, що щастя починається з себе самого. Його потрібно вміти відкривати для себе, для людей, для Світу. Для мене найбільшим щастям є любити. Любити людей, рідних, знайомих і просто чужих перехожих… Ще любити те, чим ти займаєшся, адже немає більшого щастя, коли ти бачиш, що не даремно живеш. Я, як і кожна жінка, щаслива поруч із своїм коханим чоловіком. Щаслива зустрічати кожен новий день поруч, долати труднощі і просто дивитися, як він посміхається.

Найбільше щастя – це діти. Маю синочка, який надихає мене і щоразу коли він засинає під мої колискові, дякую за це. Відчувати Бога, любити його - це найбільше щастя. Бо без нього не було б усього зазначеного вище. Цінувати усе в житті і дякувати за це! І пам`ятати, що щастя — у кожному з нас!

квітами щастя

душа причастилась весною

тобою востаннє заплакало небо

повірити важко що десь рай ще є

проростай в мені думками

проростай в мені квітами щастя

і теплом що дзюрчить у грудях

я чекаю сьогоднішнє завтра

на валізи із мріями

аж до Парижу і твоїх круасанів

із таким неземним ароматом

любові до мене і світу

душа причастилась тобою

востаннє чекаю тебе біля раю

зустрічай мене там де ідуть дощі

проростай в мені більше не буде

причастя бо до раю вже черга

стоять спориші і читають молитви

проростай в мені квітами щастя

молю проростай

© І. Самчук

http://narodua.com/schastja/ivanna-samchuk-najbilshe-schastja-ljubyty.html

Іванна Самчук — управлінець і поетеса

«Постійний пошук себе привів до думки, що межі пізнанню та вдосконаленню не має. І щоб стати справжньою людиною, треба рости», — розповідає Іванна Самчук — героїня рубрики «Людина».

Іванна народилася в одному з мальовничих сіл Рівненщини, Острозького району, Точевиках. На даний момент живе і працює в місті Рівному. Поетеса і просто людина, мрійниця, закохана в світ. Малює думками, фарбами зі слів, любить спілкуватись і подорожувати.

Творчий шлях

За освітою я управлінець, закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом, магістр з управління персоналом та економіки праці, диплом із відзнакою. З 2008 року працювала в ПАТ БК «ПриватБанк» Рівненській філії бухгалтером-контролером-аудитором. В тому ж році і розпочала творчий шлях з Літературного об’єднання «Поетарх», що діє при Палаці дітей та молоді в Рівному. Своїми першими творчими здобутками завдячую керівникові Тетяні Іванівні Горбуковій. Часто згадую, як було затишно у її бібліотеці, як за чашкою ароматного чаю ми з вогниками в очах слухали вірші. Перші виступи на сцені, перші мурашки по шкірі і перші друзі по перу. Там я зустріла багато друзів, які стали надійним плечем у житті. Таких як Вікторія Самчук, Юлія Костюкевич, Ксенія Медвідь, Оксана Нікітюк, Ірина Мельник, Віктор Шупер, Вікторія Каневська та ін.

Досвід керівництва і пошук себе

У жовтні 2011 року перейшла на посаду заступника керівника відділення, головного спеціаліста по касових операціях і обслуговуванню клієнтів. Робота була цікавою і вимагала від мене постійного вдосконалення і професійного зростання. Тут здобула перший досвід керівництва, і вважаю, що хороший керівник — це той, який вміє організувати робочий процес і згуртувати колектив. А кожен працівник повинен виконувати поставлені завдання якісно, професійно і швидко.

Вранці біжиш на роботу, ввечері на курси німецької мови, а вночі пишеш. За цей період друкувалася в різних виданнях: «Провінційка», «Вільне Слово», «Рівне ракус» м. Рівного, «Життя» м. Львова, альманахах: «Наше коло» м. Рівне, «Ліра», "Літіум" м. Хмельницький, журналах: "Мистецькі грані", "Дніпро" м. Київ публікація творів конкурсу "Подорож до себе", книзі "Революція Гідності. Війна", білоруському журналі "Младосць", дитячому журналі «Диво деревце».

Доля звела мене з Олександрою Куліш, яка була засновником і головним редактором журналу «Мистецькі грані». Ми здружилися і спільно почали створювати мистецькі конкурси, акції, заходи, проводити презентації і друкувати журнал, який потім став альманахом. Постійний пошук себе привів до думки, що межі пізнанню та вдосконаленню не має. І щоб стати справжньою людиною, треба рости.

Новий рівень

З вересня 2012 року працювала в АТ «Укрсиббанк», де здобула ще більше досвіду у банківській та фінансовій сфері. Відкрила для себе новий рівень відносин до клієнта. Робота з людьми — це перш за все, вміння спілкуватися і виявляти потреби людей. Тут наставником став мій керівник Олександр Анатольович Бабич, дякую за це. Знаючи про те, що я пишу, він підтримував мене і допомагав.За внесок у розвиток журналістської діяльності та культури журнал «Мистецькі грані» було нагороджено грандом «Золота Фортуна». Здавалось би, що ось воно! Нарешті! Журнал став всеукраїнським, тираж збільшився, нас читають, нас знають! Але криза це все звела нанівець, і ми змушені були зробити журнал електронним. Та що не вбиває, те робить сильнішим! І це правда, бо народилися інші проекти Арт-нація та Мистецькі посиденьки, які перейшли у UKART.

Соціальна сфера і особисте щастя

З грудня 2013 року працюю у державний сфері у Рівненській міській виконавчій дирекції РО ФСС з ТВП у відділі соціальних виплат та перевірок страхувальників. Завдяки цій роботі я дізналася, що таке соціальна сфера. Мені дуже приємно, коли люди ідуть з посмішкою, коли пам’ятають тебе і повертаються до тебе. Робота «ревізора» — це в першу чергу виявлення помилок задля їхнього подальшого недопущення. Дякую Герусу Богдану В’ячеславовичу, який завжди на перше місце ставить людський фактор і є керівником з великої букви.

На даний момент Бог послав мені щастя. Я стала мамою, і ми спільно з моїм коханим чоловіком Олександром виховуємо синочка, Богданчика та піклуємося про прийомного сина Олеся. Радіємо кожному дню і новим маленьким перемогам! В майбутньому мрію про велику сім’ю, як і кожна жінка. В найближчих планах видати дитячу книгу та аудіокнигу поезії. Усім бажаю любові та натхнення до життя і від життя!

http://narodua.com/ljudyna/ivanna-samchuk-upravlinets-i-poetesa.html